СОНЕТ О СОЧИНИТЕЛЬСТВЕ
(Из Алексея РЕЗНИКОВА)

"Невже т1 голоси несм1лив1, слабк11
Квил1ння немовлят- належать справд1 вам?"*
Леся Укра1нка
("До товариш1в", 1895)

Писательство - расслабленность души,
Смягчение характера и воли.
Писать - себя отдать сердечной боли
И даже напороться на ножи.

На раны это насыпанье соли,
Почёсыванье лёгкое парши,
Как это часто делают бомжи,
И кажется, по миру бродишь голый.

Не говори себе: "Стихи пиши!"-
Спроси: "К штыку не приравнять перо ли?
Рабов ли жалких исполняя роли,

Ступить на путь тартюфа и ханжи,
Когда руководят тобою тролли**?
Не лучше ли избавиться от лжи?.."

---

*"Неужели эти несмелые голоса, слабые стенания
младенцев действительно принадлежат вам?"

**Тролль (шведск.troll) - в скандинаской мифологии cверхъестественное
существо типа карлика или ведьмы

Невже ті голоси несміливі, слабкії
Квиління немовлят –
належать справді вам?

Л. Українка «До товаришів», 1895 р.

Писання – це розслаблення душі,
Розм’якшення характеру і волі,
себевіддання розпачу і болю;
настромлення на зубрені ножі;

це – натирання в свіжі рани солі,
плекання і подразнення парші,
блукання манівцями без стежин,
і дефіляда вдень по місту голим;

прокляття тільки мріять – не вершить,
бажання верху – плазування долі,
це скоблення душевної іржі,
це слабосилі підвивання кволі
дистрофіка, приреченого жить
у нашій хаті і на нашім полі.

4.04.1972