Анатолий Яни

ВРЕДНАЯ

Я прожил с ней пятнадцать лет,
Привязан был ужасно.
Твердил мне друг: "В ней счастья нет!
Не бросил? И напрасно!"

Я прожил с ней пятнадцать лет,
Как пирс с волной морскою,
И без неё весь белый свет
Казался мне тоскою.

Но стало ясно как-то раз:
Она весьма порочна.
И вот её уже сейчас
Решил я бросить срочно...

Кранты! Я больше не курец.
Сегодня день победный:
Ведь я расстался, наконец,
С привычкой этой вредной!

ПРОЩАННЯ З НЕЮ

(із Анатолія Яні)

П’ятнадцять років з нею жив

І так любив – шалено,

Хоча товариш говорив:

“Не кинув? І даремно!”

П’ятнадцять літ – як вірний пес

До вечора із рання...

Без неї білий світ увесь

Здававсь мені туманним.

Та раптом я немов прозрів:

Вона ж мене не гідна!

І я з такою шаленів,

Любив, як маму рідну?!

Усе! Я вирішив - і край,

Сьогодні день – як пісня:

Цигарці все ж сказав: “Бувай!

З тобою в грудях тисне”.

Переклав з російської

Богдан МЕЛЬНИЧУК.

  1. 04. 2013

2013-04-01

Поэзия - Иронические стихи