ВСТРЕЧА. Из Анны Осадко

Меня ты взглядом раздеваешь смело...
Пальтишко, кнопки, с пряжкой поясок,
Чулки и юбка... Нежный голосок
Течёт по телу – так течёт песок,
И содрогается безумно тело.

Фиалки - в животе! Цветёт весна,
Звенит апрель – и сумасшедший ливень
Из поцелуев, сладких и счастливых,
Накроет с головой! Средь мигов дивных
Упала в сказку я, обольщена.

В объятья пала я. Однако – как
С мужчиной этим оказалась дюжим?
По-моему, он мне совсем не нужен:
Щетиною зарос, бомжища хуже.
Но очччень сексуальный он маньяк...

ЗУСТРІЧ
(Автор - Женщина Золотая)

Ти роздягаєш поглядом повільно...
Пальтечко, дев;ять ґудзиків, пасок,
Панчохи, сукня...Ніжний голосок
Тече по тілу – так тече пісок,
І тіло – ще несміле – божевільно

Здригається. І квіти в животі
Ростуть (бо квітень) – і шалена злива
Зі слів, цілунків, дотиків і дива
Накриє з головою! І зваблива,
І зваблена, впаду у золоті

Обійми Золотого...
Але – як
Я опинилась біля цього мужа?!
Якийсь він бомжуватий і не дуже
Поголений ретельно...Та, байдуже!
Це веееельми сексуальний маніяк...