ВПЕРВЫЕ НА РУССКОМ И НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ

ВЕЕР –
ABANICO
(Из Федерико Гарсиа ЛОРКИ)

Веер качнулся крылато –
сферы небесной овал.
Реют в нём краски заката:
жёлтый, зелёный и ал.

Девочка, словно в подлесье,
в числах блуждает опять.
Очи зажмурила – грезит:
семь? иль четыре? иль пять?

Птицы, змеи ли в цифири
видится ей силуэт.
«Да» – это значит четыре,
Двадцать приравнено к «нет».

Хочет она в зодиаке
счастья увидеть звезду.
Веера крылья, как маки,
реют в небесном саду.

ABANICO

El zodíaco
de la suerte
se abre en el abanico
rojo, amarillo y verde.

En la selva de los números
la niña se pierde
con los ojos cerrados;
?el cuatro? ?el cinco? ?el siete?

Cada número guarda
pájaro o serpiente.
«Sí» dice el cuatro.
«No» dice el veinte.

El dedo de la niña
sobre el cielo de la suerte
pone la estrella de
más rico presente.

ОПАХАЛО

На цім опахалі священнім
Є щастя увесь зодіак:
Червоний і жовтий, й зелений
Вахляр все повісти мастак.

Дівча розгубилось в тьмі чисел,
Заплющивши очі, гада
Чотири чи п’ять, сім чи вісім
На щастя її випада.

У кожнім числі, чи ж повіриш, -
Підступна змія, вільний птах.
Любов її містить «чотири»,
А в «двадцять» - гірка самота.

І вгадує дівчинки пальчик
На небі безхмарнім яснім
Ту зірку щасливу, без фальшу,
Що юні освітлює дні.

Переклад Н.Б. під редакцією А.Я.