ОТВЕТ НА ВОПРОС, ЗАДАННЫЙ ПОЭТУ-ПЕРЕВОДЧИКУ

“Зачем Вы переводите Лорку? Бросьте Вы его!
Переводите лучше Хименеса или Мачадо, Борхеса
или Беккера, Унамуно или Кеведо...”
(Из письма читательницы стихов Гарсиа ЛОРКИ)

Вопрос мне часто задают:
Зачем ты переводишь Лорку?
Кто даст хоть цент за этот труд?
В такой работе много ль толку?

К тому же, Сальвадор Дали
Ему всех женщин был заменой.
Ты оторвался от земли –
Витаешь в облаках бессменно.

Что мне ответить на вопрос?
Любовь к поэту не померкла:
Ведь песни лепестками роз
В моей душе цветут бессмертно.

В них для меня – немало чар,
Как сладких слов любви в конверте,
Хоть говорят, что весь свой дар
Он посвятил лишь донье Смерти.

Я прохожу его тропой
Сквозь бури, слякоть и порошу.
Пусть треплются: «Он – голубой!»,
Переводить его не брошу.

ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ,
ЗАДАНЕ ПОЕТОВІ-ПЕРЕКЛАДАЧЕВІ

Про Лорку всяк мене пита:
Нащо його перекладати?
То праця марна і пуста -
Ніхто не схоче й цента дати.

До того ж, Сальвадор Далі
Йому за жінку був, ти знаєш.
Ти відірвався від землі
І попід хмарами літаєш...

Що маю я відповісти?
Любов до Лорки не померкла.
Пісням трояндами цвісти
В моїй душі повік безсмертно.

Для мене в них чимало чар,
Як слів любові у конверті,
Хоч кажуть, що великий дар
Він присвятив свій донні Смерті.

Проходжу шлях його терпкий
Крізь бурі, твань і хуртовину.
Хай плещуть, що "він - голубий!",
Перекладать його не кину.

Переклав Дмитро Шупта